Криптоекосистема Ірану у 2025 році досягла $7,78 млрд, продемонструвавши одне з найшвидших зростань серед підсанкційних економік світу. Але за цими цифрами — не історія технологічного прориву. Це історія виживання, протесту і тіньового фінансування, де цифрові активи виконують водночас протилежні ролі. Пише minfin.com.ua
Про це йдеться у новому звіті Chainalysis, який фактично перетворює блокчейн на інструмент політичної та економічної діагностики Ірану.
Крипторинок під контролем КВІР
Найбільш тривожний висновок дослідження — домінування Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) у криптоекосистемі країни. За оцінками аналітиків, пов’язані з КВІР структури контролюють понад 50% усього іранського крипторинку станом на четвертий квартал 2025 року.
Обсяг коштів на гаманцях, ідентифікованих як пов’язані з КВІР, зріс:
- з $2 млрд у 2024 році
- до понад $3 млрд у 2025-му.
Ці активи, за даними Chainalysis, використовуються для:
- фінансування проксі-угруповань на Близькому Сході;
- закупівлі озброєнь;
- обходу міжнародних фінансових санкцій.
При цьому аналітики наголошують: ці цифри — лише нижня межа, оскільки значна частина підставних структур та гаманців досі не ідентифікована.
Біткоїн як форма спротиву
Паралельно з посиленням контролю з боку держави, звичайні іранці масово виводять біткоїн з централізованих бірж на особисті гаманці. Наприкінці 2025 — на початку 2026 року, на тлі масштабних протестів, Chainalysis зафіксував аномальні сплески транзакцій у напрямку некастодіальних гаманців.
Причини — суто екзистенційні.
По-перше, захист капіталу.
Іранський ріал знецінився більш ніж на 90% з 2018 року, а інфляція стабільно тримається на рівні 40–50%. Національна валюта фактично втратила функцію збереження вартості.
По-друге, фінансова автономія.
Під час жорсткого придушення протестів та відключень інтернету біткоїн залишається єдиним активом, який держава не може конфіскувати або заморозити.
По-третє, підготовка до еміграції.
Для багатьох іранців криптовалюта стала “квитком на вихід” — способом зберегти ліквідність і перенести капітал у разі вимушеного виїзду з країни.
Блокчейн як барометр війни
Звіт також демонструє чітку кореляцію між військовими подіями та криптоактивністю. Пікові обсяги транзакцій збігалися з ключовими моментами ескалації:
- ракетними ударами Ірану по Ізраїлю у жовтні 2024 року;
- масштабними кібератаками на біржу Nobitex та банк Sepah під час так званої «12-денної війни» у червні 2025-го.
Фактично блокчейн у реальному часі відображає напругу, яку офіційна статистика давно не здатна показати.
«Для іранців криптовалюта — це не просто спосіб обійти санкції. Це спосіб вийти з системи, яка руйнується під тиском режиму», — зазначають аналітики Chainalysis.
Подвійна природа крипти в авторитарних державах
Іранський кейс яскраво ілюструє подвійну роль криптовалюти в авторитарних режимах. Для населення вона стає рятувальним колом, інструментом фінансової свободи та втечі від державного контролю. Для влади — ефективним механізмом фінансування підсанкційної діяльності.
У цьому сенсі аналіз блокчейну перетворюється на один із небагатьох об’єктивних інструментів оцінки реального стану економіки та влади в країнах, де офіційні дані давно втратили довіру.
Джерело інформації та фото: minfin.com.ua